желаю Вам счастья

1) General subject: God give you joy, I wish you joy, joy go with you

2) Sublime: I give you joy

Toivotan paljon onnea tulevaisuudessa

gener. (вам) je vous souhaite plein de bonheur, je vous souhaite beaucoup de bonheur

Sizə... arzulayıram

Титинь мааруолэҥ өндэлбуньмэҥ!

 toivotan teille terveyttä ja onnea

 Toivotan teille hyvää terveyttä ja onnellisuutta

gener. à vos amours!, (вам) je vous souhaite du bonheur, je vous souhaite que du bonheur

Sanga (Sizge)... tileymen

(доброго) здоровья – (mustehkem) saqliq

(большого) счастья – (chong, zor) bexit

(больших) успехов – (chong, zor) müvappeqiyetler

долгих лет жизни – uzaq ömür

1) ( состояние высшего удовлетворения) felicità ж.

2) ( удача) fortuna ж.

••

* * *

1) felicità f

2) ( удача) fortuna f; buona ventura

3) сказ.

••

* * *

1) gener. pacchia, benedizione, fortuna, salute, buono ascendente, felicita

2) jocul. goduria (òæ. ïåðåí.: sai che goduria starsene a lavorare mentre tutti vanno in vacanza!)

- Желаю вам всего наилучшего

- Всего наилучшего

- Всего вам доброго

- Будьте здоровы

- Я желаю вам этого от всего сердца

- Вы будете иметь успех

- Больших удач! Большого счастья!

- Счастливого пути!

- Хорошего веселья!

- Передайте ему от меня пожелания всего наилучшего

- Желаю вам всего наилучшего в ваш праздник

- Веселых праздников!

- Счастливого и веселого нового года!

- Всего наилучшего в день рождения!

- Поздравляю (вас)

- Поздравляю вас с вашим успехом

- Примите мои пожелания больших успехов и личного счастья

- Спасибо, взаимно

- Примите мои соболезнования

- Выражаю искреннее соболезнование

1. (вн., рд., + инф.) wish (d. + to inf.), desire (d., + to inf.); ( чужого) covet (d.)

2. (кому-л. чего-л.) wish (smb. smth.)

1) ( иметь стремление) desiderare, volere

••

2) ( высказывать пожелание) augurare

* * *

несов. (сов. пожелать)

1) (испытывать желание, хотеть) desiderare vt, volere vt; aspirare vi (a) ( a qc) книжн.

2) ( высказывать пожелания) augurare vt; auspicare vt книжн.

••

* * *

1) gener. (di, che) amare, gradire, imprecare (çëà), aspirare (+G), augurare, aver voglia, desiderare, intendere, sperare, volere

2) poet. desiare, disiare

- Поздравляю (поздравляем) вас с Новым годом!

- Сердечно (искренне) поздравляю вас с днем рождения (с бракосочетанием, награждением)!

- Поздравляем вас с вашим... юбилеем! От души поздравляем!

- Вас можно уже поздравить?

- Разрешите поздравить вас от имени…

- Разрешите выразить вам самые искренние пожелания.

- Желаю вам большого счастья, здоровья и успехов!

- Желаю приятного отдыха!

- Благодарю, взаимно!

- Я хочу предложить тост за…

- За здоровье хозяина (хозяйки)!

- За ваше здоровье!

- Да здравствует дружба народов России!

- Да здравствует вепсский народ!

- Да здравствует Санкт-петербургское Вепсское общество!

и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.

* * *

предл. с род. п.; тж. ото

1) від, од, з, із

2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо

3) (при обозначении источника чего-л.) від; з